Наша адреса: 01015,
вул. Лейпцизька, 11a тел. (044) 280-7506, 280-5315
Діагностика готовності дитини до школи
Що треба знати при підготовці дитини до школи
Перш за все, про готовність до школи, яку визначають за рік до передбачуваного вступу до школи, оскільки в цьому випадку є час допомогти дитині й зміцни її здоров'я. Ступінь готовності дітей до школи виявляють, враховуючи стан здоров'я і рівень біологічного розвитку.
Якщо у вашої дитини є хронічні захворювання або вона перенесла важку хворобу протягом останнього року, часто хворіє (4 рази на рік і більше), віддавати його в школу з 6 років не рекомендується. Дітей, що мають відхилення в стані здоров'я, необхідно проконсультувати з педіатром, лікарями-фахівцями, які призначать комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. В медицині існують поняття “паспортний і біологічний вік”. Паспортний вік – це кількість років та місяців з дня народження, а біологічний – ступінь зрілості органів і систем організму.
Біологічний і паспортний вік можуть не співпадати: біологічний іноді нижче або вище паспортного. Суттєвою перешкодою для навчання в школі є понижений рівень біологічної зрілості. В цьому випадку по паспортному віку шестирічна дитина насправді є п'ятирічною або навіть чотирирічною по зрілості органів і систем організму, у тому числі і мозку. Природно, така дитина не готова до навчання в школі, не може повноцінно засвоїти програму, дуже втомлюється на уроках, тому часто хворіє. Причиною відставання дитини в біологічному розвитку можуть стати часті і тривалі захворювання, особливо в ранньому віці, систематичні грубі порушення режиму сну і харчування.
Велике значення при підготовці до школи слід надати розвитку мови, моторики (розвиток пальців руки для письма). Діти, що відстають в розвитку цих функцій, потребують спеціальних занять.
У деяких дітей неправильно сформовано навик тримання олівця та кулькової ручки. Одні тримають ручку або олівець в долонях, інші – дуже далеко або близько до нижнього кінчика, треті – невірно розташовують пальці і т.д. Подумайте, з чим це може бути пов’язано у вашої дитини? Іноді це походить від того, що дитина не вміє працювати за столом, не знає, як треба правильно тримати ручку або олівець. В цих випадках прагніть більше пояснювати і показувати. Правда, для цього необхідні час і чіткий контроль дорослого. Але частіше всього дитина погано володіє руками, особливо пальцями. Як правило, цим дітям важко не тільки писати і малювати, але і ліпити, конструювати. Вони довго застібають ґудзики, довго шнурують черевики і т.д. В основному це неврівноважені, збудливі, рухливі діти. Через особливості стану нервової системи у них важче і триваліше виробляються рухові навички, особливо тонка моторика.
Проте нерідкі випадки, коли батьки просто не створюють умов, сприяючих якнайповнішому і своєчасному розвитку рухів. Від дорослих залежить багато що. Треба організувати життя дитини починаючи з самого народження, так, щоб в повсякденній діяльності розвивалися точність рухів руки, спритність пальців, сила кисті, які пізніше будуть необхідні для успішного навчання письму.
Чи можна самим перевірити готовність своєї дитини? Звичайно ж, так. Вченими розроблені спеціальні завдання, по успішності виконання яких можна судити про рівень розвитку. Наприклад, по умінню намалювати «чоловічка» можна судити одночасно про розвиток мислення, уваги і пам'яті, а по тому, як він справляється з відтворенням зразка (змальовування короткої фрази, наведення круга), - про розвиток готовності руки до навчання письму.
Попросіть дитину: “Намалюй якого-небудь дядька так, як вмієш”. На будь-яке стрічне питання відповідайте: “Малюй так, як вмієш”. Якщо він не може почати роботу, то підбадьорите його. На питання, чи можна малювати “тітку”, поясніть, що треба малювати “дядька”. Якщо ж дитина почала малювати жіночу фігуру, дозвольте йому її домальовувати, а потім попросіть, щоб він поряд намалював дядька. Після того, як він виконав перше завдання, дайте йому друге. Наперед напишіть рукописну фразу “Він їв суп” або “Їй дали чай” і покажіть малюку. Друге завдання формується таким чином: “Подивися, тут щось написано. Ти ще не вмієш писати, тому спробуй це намалювати”.
Оцінка результатів:
Кожне завдання оцінюється від 1 (якнайкраща оцінка) до 5 (якнайгірша) балів.
Завдання 1 (малюнок людини)
1 бал – у намальованої фігури повинна бути голова, тулуб, кінцівки. Голову з тулубом сполучає шия (вона повинна бути не більш, ніж тулуб). На голові повинне бути волосся (можлива шапка або капелюх), вуха, на обличчі – очі, ніс, рот. Верхні кінцівки закінчуються рукою з 5 пальцями. Ознаки чоловічого одягу.
2 бали – виконані всі вимоги, як при оцінці в 1 бал. Але можливі відсутні частини: шия, волосся, один палець руки, але не повинна бути відсутній яка-небудь частина лиця.
3 бали – повинна бути голова, тулуб, кінцівки. Руки, ноги повинні бути намальований двома лініями. Відсутня шия, вуха, одяг, пальці на руках.
4 бали – примітивний малюнок голови з кінцівками. Кінцівки (достатньо однієї пари) зображені однією лінією.
5 балів – відсутнє ясне зображення тулуба і кінцівок. Карлючки.
Завдання 2 (змальовування написаного тексту)
1 бал – якщо змальовувану дитиною фразу можна прочитати. Букви не більше ніж в два рази більше зразка. Букви утворюють три слова. Рядок відхилює від прямої лінії не більше ніж на 30 градусів.
2 бали – фразу можна прочитати. Букви по величині близькі до зразка, їх стрункість - необов'язкова.
3 бали – букви повинні бути розділені не менш ніж на 2 групи. Можна прочитати хоча б 4 букви.
4 бали – із зразком схожі хоча б 2 букви. Вся група букв має ще видимість письма.
5 балів – карлючки.
Завдання 3
Треба циркулем намалювати на листі круг діаметром приблизно 2,5 см. Попросіть дитину акуратно обвести його по контуру, не відриваючи руки. Якщо це завдання успішно виконано, оцініть його в балах. Чим грубіше помилка – відступ від лінії по діаметру і довжині кола – тим більшим числом балів вона оцінюється.
1 бал – точне відтворення зразка.
2 бали – помилка по напряму діаметра не більше 1 мм, не більше 1/8 довжини кола.
3 бали – помилки по напряму діаметра не більше 2 мм
Хочеться попередити батьків: щоб підготувати малюка до школи, навчіть його перерахованим вище тестам. Але цього мало.
Ще про тестування дошкільника.
Перше правило для будь-якого тестування – проводити його повинен професіонал, але при цьому він повинен добре представляти можливості дитини. Ідеальний варіант – психолог в дитячому садку.
Залишається нагадати елементарні правила обстеження, які дозволять отримати адекватні результати і запобігти надалі розвитку негативних реакцій на процедуру тестування.
1) обстеження повинне проводитися в невимушеній обстановці, як би між справою: в грі, в повсякденній діяльності;
2) не підкреслювати, що ви проводите оцінювання здібностей вашої дитини – це може створити зайву психологічну напруженість;
3) не обов'язково проводити це обстеження цієї ж хвилини, зараз і ні хвилиною пізніше – воно може бути розтягнуто на довгий час. Основна вимога – уникати будь-якого насильства. Пам'ятаємо про зони найближчого розвитку – це те, що дитина не може зробити сама, але виконує з вашою допомогою.
